1. Словник української мови в 11 томах

посписуваний

ПОСПИ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поспи́сувати.

Своєю обізнаністю піп переміг старосту, бо витяг папірець, де були посписувані всі «єретики» (Юхвід, Оля, 1959, 277).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посписуваний — поспи́суваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посписуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посписувати. || посписувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посписуваний — ПОСПИ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поспи́сувати. Своєю обізнаністю піп переміг старосту, бо витяг папірець, де були посписувані всі “єретики” (Л. Юхвід); // поспи́сувано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах