посписувати
ПОСПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. розм. Записати все або багато чого-небудь.
Посписували ж усе тутечки, що тільки Тимоха казав (Кв.-Осн., II, 1956, 297);
// Змалювати в письмовій формі; описати.
Пані усе життя наше посписувала (Барв., Опов.., 1902, 490).
2. розм. Записати в список з певною метою всіх або багатьох; зробити опис усіх або багатьох предметів.
[Перун:] Ось я вас зараз усіх посписую і ще нині подам до староства всіх, хто тут є, що бунт робили! (Фр., IX, 1952, 394).
3. шкільн., розм. Переписати звідкись, у кого-небудь (вправи, домашні завдання і т. ін.).
4. розм. Пишучи, заповнити (аркуші, зошити і т. ін.).
Від тітки Насті він [поет] посписував усі свої зошити і ходив за нею, як тінь (Сенч., Опов., 1959, 273).
5. бухг. Списати з рахунку (певні суми, цінності і т. ін.).
6. перев. у сполуч. із сл. спини, перен., розм. Побити батогом, нагайкою і т. ін., залишивши на шкірі сліди від ударів.
Значення в інших словниках
- посписувати — поспи́сувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посписувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 розм. Записати все чи багато чого-небудь. || Змалювати в письмовій формі; описати. 2》 розм. Внести у список із певною метою всіх чи багатьох; зробити опис усіх чи багатьох предметів. 3》 шк., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посписувати — ПОСПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. 1. розм. Записати все або багато чого-небудь. Посписували ж усе тутечки, що тільки Тимоха казав (Г. Квітка-Основ'яненко); // Змалювати в письмовій формі; описати. Пані усе життя наше посписувала (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах