Словник української мови в 11 томах

посплітатися

ПОСПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Переплівшись, утворити одне ціле, сплестися разом (про багато чого-небудь).

Королів цвіт посплітався з крученими паничами (Сл. Гр.);

Літери здалися за такі зрадливі, за такі лукаві, ніби то були маленькі гадючки, що поспліталися в ланцюжки (Вас., Вибр., 1944, 128);

Провулок був вузенький, дерева поспліталися над ним гілками, утворивши низький зелений тунель (Сенч., На Бат. горі, 1960, 43);

// у сполуч. із сл. руками, пальцями. Міцно взятися за руки (про багатьох).

Молодь міцно поспліталася руками і не відступала ні на крок (Тулуб, Людолови, II, 1957, 60);

// перен. Поєднатися у відчутті, збігтися в часі вияву (про почуття, переживання і т. ін.).

В піснях моїх горе І радість у їх, — Усе поспліталось У згуках дзвінких (Гр., І, 1963, 105);

Марко помовчав, бо водночас посплітались і житейська гіркота важких літ, і думки та згадки про чиєсь і своє кохання (Стельмах, Правда.., 1961, 65).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посплітатися — поспліта́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. посплітатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. Переплівшись, утворити одне ціле, Сплестися разом (про багато чого-небудь). || у сполуч. зі сл. руками, пальцями. Міцно взятися за руки (про багатьох). || перен. Поєднатись у відчутті, збігтися в часі вияву (про почуття, переживання і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посплітатися — ПОСПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Переплівшись, утворити одне ціле, сплестися разом (про багато чого-небудь). Королів цвіт посплітався з крученими паничами (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  4. посплітатися — Поспліта́тися, -та́юся, -єшся гл. Сплестись, переплестись. Королів цвіт посплітався з крученими паничами. Харьк.  Словник української мови Грінченка