посправляти
ПОСПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., розм.
1. Справити, придбати багато чого-небудь, перев. з одежі (також про багатьох).
Заробила собі доволі грошей, посправляла одежину (Н.-Лев., III, 1956, 257);
На покрову знов посправляю їм [хлопцям] сорочки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 85);
Посправляв [Михайлик] і для матінки, що їй було потрібне, все добре та гарне (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 243).
2. Полагодити все або багато чогось.
Два дні трудилися щосили, З зорі, як кажуть, до зорі! І дров із лісу навозили, І посправляли димарі… (Воскр., І всерйоз.., 1960, 89).
Словник української мови (СУМ-11)