поставний
ПОСТАВНИ́Й¹, а́, е́. Який має високу, струнку постать, міцну будову тіла; ставний.
Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були (Сл. Гр.);
Старий Панасенко був поставний чоловік: високий, здоровий та плечистий, ще й тепер гарний з лиця (Н.-Лев., IV, 1956, 171);
Хлопець був красивий. Високий ростом, поставний (М. Ю. Тарн., З дал. дороги, 1961, 304).
ПОСТАВНИ́Й², а́, е́. Стос. до поставки.
Поставна ціна.
Словник української мови (СУМ-11)