постановочний

ПОСТАНО́ВОЧНИЙ, а, е, театр. Стос. до постановки (у 2 знач.).

У режисерській практиці Саксаганського виникла потреба писати постановочний план вистави (Життя Саксаганського, 1957, 81);

В звуковому кіномистецтві соціалістичного реалізму режисер виражає свій постановочний задум, реалізуючи сценарій насамперед через акторську творчість (Укр.. кіномист., III, 1959, 30);

Свідченням високої постановочної культури, творчої сміливості є вистава за п’єсою сучасного американського драматурга Теннессі Уільямса «Трамвай «Бажання», показана киянам Московським театром їм. В. Маяковського (Веч. Київ, 19.VI 1971, 2);

Постановочне рішення;

// розм. Придатний для ефектного сценічного оформлення, ефектний у здійсненні на сцені (про п’єсу, спектакль і т. ін.).

У Старицького головне місце посідали п’єси постановочні, опери й оперети (Життя Саксаганського, 1957, 38).

Значення в інших словниках

1. постановочний — постано́вочний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. постановочний — -а, -е, театр. Стос. до постановки (у 2 знач.). Постановочне рішення. || розм. Придатний для ефектного сценічного оформлення, ефектний у здійсненні на сцені (про п'єсу, спектакль і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постановочний — ПОСТАНО́ВОЧНИЙ, а, е, театр. Стос. до постановки (у 2 знач.). У режисерській практиці Саксаганського виникла потреба писати постановочний план вистави (з наук. літ.); В звуковому кіномистецтві ..  Словник української мови у 20 томах