постаршати

ПОСТА́РШАТИ, аю, аєш. Док. до ста́ршати; подорослішати.

— Молодий був, дурний, а постаршав, за розум узявся (Мирний, І, 1949, 355);

Бачила я.. Богдана Комарова, що вже ходить до Львівського університету, — постаршав і споважнів так, що аж не пізнала його (Л. Укр., V, 1956, 418);

Діти постаршали за цю ніч: у маленькі серця теж сіялась і сіялась велика скорбота батьків (Стельмах, Хліб.., 1959, 7).

Значення в інших словниках

1. постаршати — поста́ршати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постаршати — -аю, -аєш. Док. до старшати; подорослішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постаршати — ПОСТА́РШАТИ, аю, аєш. Док. до ста́ршати; подорослішати. – Молодий був, дурний, а постаршав, за розум узявся (Панас Мирний); Бачила я ..  Словник української мови у 20 томах
4. постаршати — ДОЗРІВА́ТИ (ставати фізично і духовно зрілим), ЗРІ́ТИ, ДОРО́СЛІШАТИ, СТА́РШАТИ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПРИСПІВА́ТИ розм., ОПЕРЯ́ТИСЯ (ОПЕ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови