постарішати
ПОСТАРІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до старі́шати.
Старий часто бурчав про гетьмана: — Так і лізе на вогонь, як метелик.. Постарішає — порозумнішає (Тулуб, Людолови, І, 1957, 59);
За якихось десять-п’ятнадцять хвилин він ніби постарішав на кілька років (Руд., Вітер.., 1958, 25).
Словник української мови (СУМ-11)