постелька
ПОСТЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посте́ля.
— Може вам переслати постельку? — питає [бабуся], усміхаючись (Мирний, III, 1954, 302);
*У порівн. Під віконцями на сонці у весняному саду у земельку, як в постельку, я насіннячко кладу (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 45).
Словник української мови (СУМ-11)