постолик —
посто́лик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
постолик —
ПОСТО́ЛИК див. посто́лики.
Словник української мови у 20 томах
постолик —
Постіл, -тола м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. Чуб. VII. 419. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. н. п. (О. 1861. II. Объясн. слов.).
Словник української мови Грінченка