поструганий

ПОСТРУ́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поструга́ти;

// постру́гано, безос. присудк. сл.

Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Головко, II, 1957, 19).

Значення в інших словниках

1. поструганий — постру́ганий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поструганий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постругати. || постругано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поструганий — ПОСТРУ́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поструга́ти; // постру́гано, безос. пред. Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької – стіжок початий (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах