постулятися

ПОСТУЛЯ́ТИСЯ, я́ються і ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ, юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох);

// Стати стуленим (про багато чогось).

Квітки постулялися і поснули (Л. Укр., III, 1952, 489);

*Образно. Сад ще спав. Дерева від ранкового холоду постулювалися, як тюльпани (Вільде, Повнол. діти, 1960, 344).

Значення в інших словниках

1. постулятися — постуля́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постулятися — -яються і постулюватися, -юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох). || Стати стуленим (про багато чогось).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постулятися — ПОСТУЛЯ́ТИСЯ, я́ються і ПОСТУ́ЛЮВАТИСЯ, юються, док. Стулитися (про губи, повіки і т. ін. у багатьох); // Стати стуленим (про багато чогось). Квітки постулялися і поснули (Леся Українка); * Образно. Сад ще спав. Дерева від ранкового холоду постулювалися, як тюльпани (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах