поступливість
ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. посту́пливий.
Якими б очима на Радивона подивилися друзі, не будь він твердої вдачі,.. вияви поступливість? (Горд., Дівчина.., 1954, 91);
// Поведінка, вчинки поступливої людини.
Солдатська поступливість щиро зворушила жінок (Гончар, III, 1959, 245);
Шартен усе бачив. Американець з кухлем пива і покірна поступливість французів здалися йому мало не символічними (Собко, Стадіон, 1954, 299).
Словник української мови (СУМ-11)