1. Словник української мови в 11 томах

поступливість

ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. посту́пливий.

Якими б очима на Радивона подивилися друзі, не будь він твердої вдачі,.. вияви поступливість? (Горд., Дівчина.., 1954, 91);

// Поведінка, вчинки поступливої людини.

Солдатська поступливість щиро зворушила жінок (Гончар, III, 1959, 245);

Шартен усе бачив. Американець з кухлем пива і покірна поступливість французів здалися йому мало не символічними (Собко, Стадіон, 1954, 299).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступливість — посту́пливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поступливість — -вості, ж. Властивість за знач. поступливий. || Поведінка, вчинки поступливої людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поступливість — ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. посту́пливий. Якими б очима на Радивона подивилися друзі, не будь він твердої вдачі, .. вияви поступливість? (К. Гордієнко); // Поведінка, вчинки поступливої людини. Словник української мови у 20 томах
  4. поступливість — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови