поступливо

ПОСТУ́ПЛИВО. Присл. до посту́пливий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступливо — посту́пливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поступливо — Присл. до поступливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поступливо — ПОСТУ́ПЛИВО. Присл. до посту́пливий. – Та воно... все для чоловіка... І паленка для чоловіка, коли знати в ній міру! – поступливо мовив Іван Іванович (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах