поступливо
ПОСТУ́ПЛИВО.
Присл. до посту́пливий.
– Та воно... все для чоловіка... І паленка для чоловіка, коли знати в ній міру! – поступливо мовив Іван Іванович (І. Чендей).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поступливо — посту́пливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- поступливо — Присл. до поступливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поступливо — ПОСТУ́ПЛИВО. Присл. до посту́пливий. Словник української мови в 11 томах