поступливий
ПОСТУ́ПЛИВИЙ, а, е.
Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий.
Наталя Сидорівна була поступливою і не звикла чинити опір (А. Хижняк);
Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий (Ю. Бедзик);
Становище в Іспанії зв'язувало Наполеонові руки, він не міг звідти забрати армію, щоб кинути її на Росію. Тоді Олександр був би поступливіший (П. Кочура);
* Образно. З міщанством важко боротись, бо воно поступливе, як болото: поступиться, а потім засмоктує (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поступливий — посту́пливий прикметник Орфографічний словник української мови
- поступливий — див. покірний Словник синонімів Вусика
- поступливий — -а, -е. Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поступливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять. Словник синонімів української мови
- поступливий — ПОСТУ́ПЛИВИЙ, а, е. Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий. Наталя Сидорівна була поступливою і не звикла чинити опір (Хижняк, Невгамовна, 1961, 270); Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий (Ю. Бедзик, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах