1. Словник синонімів української мови

поступливий

ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять... Майже всі. Злагідлива, вмієш лисицею до кожного підкотитися, медовим словом внести дух миротворення... (О. Гончар); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс); — Та ми ж вам, молодичко, роботу знайдемо. Татари люди згодливі (З. Тулуб). — Пор. посту́пливий.

ПОСТУ́ПЛИВИЙ (який не любить сперечатися, схильний до поступок), ПОКЛА́ДЛИВИЙ, ПОДА́ТЛИВИЙ, ПІДДА́ТЛИВИЙ, М'ЯКИ́Й, НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ. Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий і дуже соромився, що свята мадонна не дала йому войовничої вдачі (Ю. Бедзик); Вам чомусь імпонує покладливий Лісовський і не подобається вимогливий Кривда (Р. Іваничук); Порфир.. ніяк не міг виправдати жорстокої впертості, що її зараз виявляв такий ніби завжди податливий Гена Буткевич (О. Гончар); Не дуже піддатлива (Килина), як інші, ні в чому не любила поступатись... (Є. Гуцало); (Бабич:) Ти, куме, ..занадто м'який, занадто податливий (І. Франко); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс). — Пор. згі́дливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступливий — посту́пливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поступливий — див. покірний Словник синонімів Вусика
  3. поступливий — -а, -е. Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поступливий — ПОСТУ́ПЛИВИЙ, а, е. Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий. Наталя Сидорівна була поступливою і не звикла чинити опір (А. Хижняк); Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. поступливий — ПОСТУ́ПЛИВИЙ, а, е. Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий. Наталя Сидорівна була поступливою і не звикла чинити опір (Хижняк, Невгамовна, 1961, 270); Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий (Ю. Бедзик, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах