поступливий
посту́пливий
-а, -е.
Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поступливий — посту́пливий прикметник Орфографічний словник української мови
- поступливий — див. покірний Словник синонімів Вусика
- поступливий — ПОСТУ́ПЛИВИЙ, а, е. Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий. Наталя Сидорівна була поступливою і не звикла чинити опір (А. Хижняк); Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий (Ю. Словник української мови у 20 томах
- поступливий — ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять. Словник синонімів української мови
- поступливий — ПОСТУ́ПЛИВИЙ, а, е. Схильний поступатися (у 2 знач.), який легко йде на поступки; згідливий. Наталя Сидорівна була поступливою і не звикла чинити опір (Хижняк, Невгамовна, 1961, 270); Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий (Ю. Бедзик, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах