посуворіти

ПОСУВО́РІТИ, ію, ієш. Док. до суво́ріти.

Вчителька підвела голову, глянула на дівчинку поверх окулярів, усміхнулася, потім знову опустила голову, посуворіла обличчям і… замовкла (Коз., Листи.., 1967, 7).

Значення в інших словниках

1. посуворіти — посуво́ріти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посуворіти — -ію, -ієш. Док. до суворіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посуворіти — ПОСУВО́РІТИ, ію, ієш. Док. до суво́ріти. Вчителька підвела голову, глянула на дівчинку поверх окулярів, усміхнулася, потім знову опустила голову, посуворіла обличчям і... замовкла (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах