посудок
ПОСУ́ДОК, дку, ч., збірн., діал. Посуд.
Украла дещо з посудку (Сл. Гр.);
Заметушилася двірська челядь, кайданами бряжчать раби, дзвенить коштовний посудок, реве жертовна худоба (Дн. Чайка, Тв., 1960, 200).
Словник української мови (СУМ-11)