посудок

ПОСУ́ДОК, дку, ч., збірн., заст.

Посуд.

Украла дещо з посудку (Сл. Б. Грінченка);

Заметушилася двірська челядь, кайданами бряжчать раби, дзвенить коштовний посудок, реве жертовна худоба (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. посудок — посу́док іменник чоловічого роду посуд збірн., арх.  Орфографічний словник української мови
2. посудок — -дку, ч., збірн., діал. Посуд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посудок — ПОСУ́ДОК, дку, ч., збірн., діал. Посуд. Украла дещо з посудку (Сл. Гр.); Заметушилася двірська челядь, кайданами бряжчать раби, дзвенить коштовний посудок, реве жертовна худоба (Дн. Чайка, Тв., 1960, 200).  Словник української мови в 11 томах
4. посудок — Посу́док, -дку м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка