посумнілий

ПОСУМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посумні́ти.

*Образно. Хвиля смутна, каламутна, вже не ясна, вже не біла, відпливає посумніла (Л. Укр., І, 1951, 296).

Значення в інших словниках

1. посумнілий — посумні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посумнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до посумніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посумнілий — ПОСУМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до посумні́ти. * Образно. Хвиля смутна, каламутна, вже не ясна, вже не біла, відпливає посумніла (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах