1. Словник української мови в 11 томах

посумнілий

ПОСУМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посумні́ти.

*Образно. Хвиля смутна, каламутна, вже не ясна, вже не біла, відпливає посумніла (Л. Укр., І, 1951, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посумнілий — посумні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посумнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до посумніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посумнілий — ПОСУМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до посумні́ти. * Образно. Хвиля смутна, каламутна, вже не ясна, вже не біла, відпливає посумніла (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах