Словник української мови в 11 томах

посушний

ПОСУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що посу́шливий.

Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив (Сл. Гр.);

І краю немає Смугастим лісам у посушних степах (Рад. Укр., 22.VII 1951, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посушний — посу́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. посушний — -а, -е. Те саме, що посушливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посушний — ПОСУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що посу́шливий. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив (Сл. Б. Грінченка); І краю немає Смугастим лісам у посушних степах (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. посушний — ПОСУ́ШЛИВИЙ (який відзначається посухою, посухами), ЗАСУ́ШЛИВИЙ, ПОСУ́ШНИЙ, СУХИ́Й, БЕЗВО́ДНИЙ, БЕЗДОЩОВИ́Й (БЕЗДОЩЕ́ВИЙ), БЕЗДОЩІ́ВНИЙ рідше (про час, період).  Словник синонімів української мови
  5. посушний — Посушний, -а, -е О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.  Словник української мови Грінченка