посушний

ПОСУ́ШЛИВИЙ (який відзначається посухою, посухами), ЗАСУ́ШЛИВИЙ, ПОСУ́ШНИЙ, СУХИ́Й, БЕЗВО́ДНИЙ, БЕЗДОЩОВИ́Й (БЕЗДОЩЕ́ВИЙ), БЕЗДОЩІ́ВНИЙ рідше (про час, період). До 1960 року в Північному Криму повсюди вибивалися джерела смачної, цілющої, неоціненної для посушливого краю води (з журналу); Зросять канали Засушливі ниви, Ріки в степах оживуть (М. Нагнибіда); Краю немає Смугастим лісам у посушних степах (П. Воронько); Весна стояла суха і вітряна. По городах усе сохло, хліба в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви (М. Коцюбинський); — В обителі й на камені в безводні роки, як море те, пшениця й бавовна грали (І. Ле); Випала суха, бездощівна весна (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. посушний — посу́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. посушний — -а, -е. Те саме, що посушливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посушний — ПОСУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що посу́шливий. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив (Сл. Б. Грінченка); І краю немає Смугастим лісам у посушних степах (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. посушний — ПОСУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що посу́шливий. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив (Сл. Гр.); І краю немає Смугастим лісам у посушних степах (Рад. Укр., 22.VII 1951, 2).  Словник української мови в 11 томах
5. посушний — Посушний, -а, -е О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.  Словник української мови Грінченка