посів
ПОСІ́В, у, ч.
1. Дія за знач. посі́яти;
// Висівання, сівба.
Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно — те на посів, те на поживу (Мирний, II, 1954, 109);
— А хто одмінив перехресний посів пшениці? (Кучер, Трудна любов, 1960, 469);
Дослідження нашої станції показали, що великим джерелом одержання додаткового зерна може бути підсів люпину до жита і змішаний посів з вівсом (Хлібороб Укр., 6, 1966, 20).
Післяжни́вні посі́ви — висівання сільськогосподарських рослин влітку безпосередньо після збирання озимих та ранніх ярих культур на зерно або після льону;
Ущі́льнені посі́ви — вирощування на тій самій ділянці землі протягом усього безморозного періоду року двох або більше сільськогосподарських культур.
При ущільнених посівах одночасно вирощують на одній і тій же площі декілька культур різних видів (Соц. твар., 3, 1956, 22).
2. Посіяне зерно, насіння.
Тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна нитка вівсів (Коцюб., II, 1955, 231);
*Образно. В очах у нього лежало щось скрите і запечатане. Щось він приніс в собі, якийсь посів, що давав проріст десь у глибині (Коцюб., II, 1955, 192);
// рідко. Сходи.
Одразу виросли в одну ніч зелені посіви на нивах (Н.-Лев., IV, 1956, 9);
Палило трави, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви (Гончар, Таврія, 1952, 3).
3. Ділянка землі, засіяна яким-небудь зерном, насінням.
Важкувато було батькові самому косити, бо посіву було завжди десятин сім-вісім (Головко, II, 1957, 512);
Надходив кінець літа. На широких колгоспних ланах чорніли масиви озимих посівів (Ле, Опов. та нариси, 1950, 145).
4. спец. Уміщення мікроорганізмів у поживне середовище для розмноження.
Посів на дизентерійні палички.
Словник української мови (СУМ-11)