Словник української мови в 11 томах

посімейний

ПОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Здійснюваний окремими сім’ями, стос. до окремих сімей; породинний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посімейний — посіме́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. посімейний — -а, -е. Здійснюваний окремими сім'ями, стос. до окремих сімей; породинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посімейний — ПОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Здійснюваний окремими сім'ями, стос. до окремих сімей; породинний. Будинки, призначені для посімейного заселення квартир, мають в основному 2–3 кімнати (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах