потайно

ПО́ТАЙНО, присл., рідко. Те саме, що по́тай.

Наняв [найняв] рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік (Сл. Гр.);

[Юліан:] Тепер твій [Кузьмо] ніж потрібен. Він [Данило] почав помсту, а ти скінчиш, проткнеш його в поході так потайно, щоб ляснув, як у воду впав (К.-Карий, II, 1960, 89);

Татьянин лист передо мною; Мов скарб, його я бережу, Читаю потайно з журбою І кожним словом дорожу (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 82).

Значення в інших словниках

1. потайно — по́тайно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. потайно — див. таємно  Словник синонімів Вусика
3. потайно — присл., рідко. Те саме, що потай.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потайно — ПО́ТАЙНО, присл., рідко. Те саме, що по́тай. Наняв [найняв] рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік (Сл. Б. Грінченка); [Юліан:] Тепер твій [Кузьмо] ніж потрібен.  Словник української мови у 20 томах
5. потайно — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм.  Словник синонімів української мови
6. потайно — Потайно нар. = потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік. ЗОЮР. І. 264.  Словник української мови Грінченка