потахати

ПОТАХА́ТИ, а́є, недок., ПОТА́ХНУТИ, не, док., діал. Зменшуватися.

В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає (Сл. Гр.);

// Стухати (про пухлину).

Проспавшися, почув [чоловік], що біль в нозі зменшився і пухлина потахає (Фр., XI, 1952, 342).

Значення в інших словниках

1. потахати — Потаха́ти: — спадати (про спеку) [25]  Словник з творів Івана Франка
2. потахати — потаха́ти дієслово доконаного виду зменшуватися діал.  Орфографічний словник української мови
3. потахати — -ає, недок., потахнути, -не, док., діал. Зменшуватися. || Стухати (про пухлину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потахати — ПОТАХА́ТИ, а́є, недок., ПОТА́ХНУТИ, не, док., діал. Зменшуватися. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає (Сл. Б. Грінченка); // Стухати (про пухлину). Проспавшися, почув [чоловік], що біль в нозі зменшився і пухлина потахає (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах