поташ
ПО́ТА́Ш, о́та́шу, ч. Калієва сіль вугільної кислоти — біла порошкоподібна речовина, що має властивості лугу; застосовується як добриво, а також у миловарінні, виробництві скла тощо.
З попелу від спалювання стебел соняшника виробляють поташ (Ол. та ефір. культ., 1956, 17);
В лісах литовського гетьмана тисячі селян випалювали поташ (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 417).
Словник української мови (СУМ-11)