поташ

по́таш

поташу, ч.

Калієва сіль вугільної кислоти – біла порошкоподібна речовина, що має властивості лугу; застосовується як добриво, а також у миловарінні, виробництві скла тощо.

Значення в інших словниках

1. Поташ — По́таш іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. поташ — див. попіл  Словник синонімів Вусика
3. поташ — Юшка, див. бульйон, розсіл, їда  Словник чужослів Павло Штепа
4. поташ — ПО́ТА́Ш, о́та́шу, ч. Карбонат калію – білий зернистий порошок, який застосовують як добриво, у миловарінні, виробництві скла тощо. З попелу від спалювання стебел соняшника виробляють поташ (з наук. літ.); В лісах литовського гетьмана тисячі селян випалювали поташ (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
5. поташ — поташ кул. харчова сода (ср, ст): До тіста додай лижечку поташу, але обов'язково погаси оцтом, тоді пляцок буде дуже пишний (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. поташ — пота́ш (голл. potash, з нім. Pottasche, від Pott – горщик і Asche – попіл) калієва сіль вугільної кислоти; безбарвні гігроскопічні кристали. Застосовують у миловарінні, виробництві скла, фотографії, як калійне добриво. Інші назви – карбонат калію, вуглекислий калій.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. поташ — По́та́ш, -шу́, -ше́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. поташ — ПО́ТА́Ш, о́та́шу, ч. Калієва сіль вугільної кислоти — біла порошкоподібна речовина, що має властивості лугу; застосовується як добриво, а також у миловарінні, виробництві скла тощо. З попелу від спалювання стебел соняшника виробляють поташ (Ол. та ефір.  Словник української мови в 11 томах
9. поташ — Поташ, -шу м. Поташъ.  Словник української мови Грінченка