потогінний

ПОТОГІ́ННИЙ, а, е.

1. Який спричиняє посилене виділення поту.

Квітки нагідок вживають як сечогінний та потогінний засіб (Хлібороб Укр., 7, 1968, 46);

// у знач. ім. потогі́нне, ного, с. Лікарський засіб, який спричиняє посилене виділення поту.

2. перен., рідко. Який забирає багато сил.

Робота була такою потогінною, що ввечері робітники падали від виснаження (Минко, Вибр., 1952, 427).

Значення в інших словниках

1. потогінний — потогі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. потогінний — -а, -е. 1》 Який спричиняє посилене виділення поту. || у знач. ім. потогінне, -ного, с. Лікарський засіб, який спричиняє посилене виділення поту. 2》 перен., рідко. Який забирає багато сил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потогінний — ПОТОГІ́ННИЙ, а, е. 1. Який спричиняє посилене виділення поту. Квітки нагідок вживають як сечогінний та потогінний засіб (з наук. літ.); // у знач. ім. потогі́нне, ного, с. Лікарський засіб, який спричиняє посилене виділення поту. 2. перен., рідко.  Словник української мови у 20 томах