поторгувати

ПОТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Торгувати якийсь час.

Мужі рушили до неї [княгині], почали скаржитись, що руські купці.. не хочуть торгувати. — А вони вже поторгували, — відповіла їм на це княгиня, — я закупила в них усе їхнє добро (Скл., Святослав, 1959, 142);

[Юда:] Так само продають їх [людей], як і все, як гуси, як худобу: поторгують і вдарять по руках (Л. Укр., III, 1952, 141).

Значення в інших словниках

1. поторгувати — поторгува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поторгувати — -ую, -уєш, док. Торгувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поторгувати — ПОТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Торгувати якийсь час. Мужі рушили до неї [княгині], почали скаржитись, що руські купці .. не хочуть торгувати. – А вони вже поторгували, – відповіла їм на це княгиня, – я закупила в них усе їхнє добро (С.  Словник української мови у 20 томах
4. поторгувати — Поторгува́ти, -гу́ю, -гу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поторгувати — Поторгувати, -гую, -єш гл. Поторговать; продать или купить на базарѣ. Поїхав він на базарь — от як би і у нас у Корсуні — поторгував він, що йому треба було. Рудч. Ск. І. 115.  Словник української мови Грінченка