поторсати
ПОТО́РСАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Торсонути кілька разів; торсати якийсь час.
Раїса.. поторсала колодкою на дверях од чорних сіней — нікого й нічого (Коцюб., І, 1955, 309);
Важкі, дебелі двері зачинені були щільно і замкнені, мабуть, на засув абощо. Левантина поторсала, але нічого не зрушила їх (Гр., II, 1963, 290);
Обійшовши навколо окованого залізом воза, поторсавши люшні та драбини, він з силою підіймав задок воза і опускав на землю (Збан., Переджнив’я, 1955, 330);
Недалеко від борони хтось лежав ничком. Платон поторсав за плече (Панч, Мир, 1937, 38).
Словник української мови (СУМ-11)