поточений

ПОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поточи́ти¹ .

Добре поточені ножі; Після тісного кабінету, після пахощів од цвілі на старих книжках, поточених шашлями, після міської душної куряви степи здалися йому земним раєм (Н.-Лев., І, 1956, 407);

В ніс гостро ударило морозним повітрям і запахом поточеної мишами соломи (Збан., Єдина, 1959, 47);

*Образно. Тільки іноді, темної ночі,.. закрадався сум у Мотрину душу й, як у жмені, зжимав [стискав] гірким життям поточене серце… (Мирний, І, 1949, 361).

Значення в інших словниках

1. поточений — пото́чений дієприкметник наточений  Орфографічний словник української мови
2. поточений — див. гострий  Словник синонімів Вусика
3. поточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поточити I. || поточено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поточений — ПОТО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поточи́ти¹. Добре поточені ножі; Після тісного кабінету, після пахощів од цвілі на старих книжках, поточених шашлями, після міської душної куряви степи здалися йому земним раєм (І.  Словник української мови у 20 томах