поточений
ПОТО́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поточи́ти¹.
Добре поточені ножі; Після тісного кабінету, після пахощів од цвілі на старих книжках, поточених шашлями, після міської душної куряви степи здалися йому земним раєм (І. Нечуй-Левицький);
В ніс гостро ударило морозним повітрям і запахом поточеної мишами соломи (Ю. Збанацький);
* Образно. Тільки іноді, темної ночі, .. закрадався сум у Мотрину душу й, як у жмені, зжимав [стискав] гірким життям поточене серце... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)