потрачений
ПОТРА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потра́тити.
Гроші, потрачені на дорогу, вернуться Вам (Коцюб., III, 1956, 415);
Глянув [парубок] на ниву, — і лице засвітилось одрадою: «От де моя праця, — немов казали його очі, — не марно потрачена» (Мирний, II, 1954, 32);
// потра́чено, безос. присудк. сл.
Казни багато потрачено у сей год (Кв.-Осн., II, 1956, 149);
Скільки даром потрачено сили! Скільки марно розбито надій! (Дмит., Осінь.., 1959, 9).
Словник української мови (СУМ-11)