потрох

ПО́ТРОХ, у, ч., рідко. Те саме, що по́трух 1.

Старенька.. повела Нелю через сінці, де неможливо тхнуло риб’ячими потрохами, у якусь вузьку подовгасту кімнату (Вільде, Сестри.., 1958, 361).

◊ З по́трохом (потроха́ми) — те саме, що З по́трухом (потруха́ми) ( див. по́трух).

— Ось ми тут зараз чули всі «пролетарія» Плахотку. Хіба це чесний пролетарій? Це блазень, якого можна купити й продати з потрохами (Шиян, Баланда, 1957, 122).

Значення в інших словниках

1. потрох — по́трох іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. потрох — -у, ч. Народна загальна назва внутрішніх органів тварин (кишечник, легені тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потрох — ПО́ТРОХ, у, ч., рідко. Те саме, що по́трух 1. Старенька .. повела Нелю через сінці, де неможливо тхнуло риб'ячими потрохами, у якусь вузьку подовгасту кімнату (Ірина Вільде). ◇ (1) З по́трохом (потроха́ми) – те саме, що З потруха́ми (з по́трухом) (див.  Словник української мови у 20 томах
4. потрох — НУ́ТРОЩІ мн. (внутрішні органи людини або тварин), СЕРЕ́ДИНА, НУТРО́ розм.; ТЕ́ЛЬБУХИ мн., ПО́ТРУХ (ПО́ТРОХ рідше) перев. мн., БАБЕ́ШКИ мн., діал., ПО́ДРІБ діал. (нутрощі вбитої тварини; зневажл. — про внутрішні органи людини); БЕ́БЕХИ мн., розм.  Словник синонімів української мови