Словник української мови в 11 томах

потрощитися

ПОТРОЩИ́ТИСЯ, ро́щиться, док., розм. Розбитися, розламатися, розтріскатися на частини під дією якої-небудь сили (часто про все або багато чого-небудь).

Вони [доти] з першого удару потріскалися, потрощилися… (Гончар, III, 1959, 418);

Пильнувалося також, щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося,.. щоб ніде ніщо не стукнулося по дорозі, не схитнулося, не розплескалося, не потрощилося (Тют., Вир, 1964, 180).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потрощитися — потрощи́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. потрощитися — -рощиться, док., розм. Розбитися, розламатися, розтріскатися на частини під дією якої-небудь сили (часто про все чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потрощитися — ПОТРОЩИ́ТИСЯ, ро́щиться, док., розм. Розбитися, розламатися, розтріскатися на частини під дією якої-небудь сили (часто про все або багато чого-небудь). Вони [доти] з першого удару потріскалися, потрощилися... (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. потрощитися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови