потягнений

ПОТЯ́ГНЕНИЙ, ПОТЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потягну́ти, потягти́.

Промайнув мій погляд, немов потягнений невидимою силою, до дверей кімнати (Коб., І, 1956, 529);

// потя́гнено, потя́гнуто, безос. присудк. сл.

Потягнено його з дому, страхано в’язницею, карами, засланням… (Коцюб., І, 1955, 162).

Значення в інших словниках

1. потягнений — потя́гнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потягнений — потягнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потягнути, потягти. || потягнено, потягнуто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потягнений — ПОТЯ́ГНЕНИЙ, ПОТЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потягну́ти, потягти́. Промайнув мій погляд, немов потягнений невидимою силою, до дверей кімнати (О. Кобилянська); // потя́гнено, потя́гнуто, безос. пред. Потягнено його з дому, страхано в'язницею, карами, засланням... (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах