потягнений
ПОТЯ́ГНЕНИЙ, ПОТЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потягну́ти, потягти́.
Промайнув мій погляд, немов потягнений невидимою силою, до дверей кімнати (Коб., І, 1956, 529);
// потя́гнено, потя́гнуто, безос. присудк. сл.
Потягнено його з дому, страхано в’язницею, карами, засланням… (Коцюб., І, 1955, 162).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потягнений — потя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- потягнений — потягнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потягнути, потягти. || потягнено, потягнуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потягнений — ПОТЯ́ГНЕНИЙ, ПОТЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потягну́ти, потягти́. Промайнув мій погляд, немов потягнений невидимою силою, до дверей кімнати (О. Кобилянська); // потя́гнено, потя́гнуто, безос. пред. Потягнено його з дому, страхано в'язницею, карами, засланням... (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах