потіпаний
ПОТІ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до потіпа́ти.
Коноплі потіпані.
2. у знач. прикм., перен. Виснажений, підтоптаний, пошарпаний.
За столиками [в ресторанчику] таки добре потіпані суб’єкти (Брат., Крапка.., 1959, 5).
Словник української мови (СУМ-11)