потіснити
ПОТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Змусити посунутися, відсунутися.
*Образно. Клуб у їхньому селі — новий. Він би без сорому став поруч міських, а деякі й потіснив би високим цегляним плечем (Мушк., Серце.., 1962, 55);
// Примусити відступити, відійти кудись.
Павло сів відпочити і пригадав, як колись він ніс цією стежкою консервовану кров, а ворог саме пішов в атаку й потіснив матросів до скелі (Кучер, Голод, 1961, 440).
2. Тіснити якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)