Словник української мови у 20 томах

потіснити

ПОТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, рідше що.

1. Змусити посунутися, відсунутися.

* Образно. Клуб у їхньому селі – новий. Він би без сорому став поруч міських, а деякі й потіснив би високим цегляним плечем (Ю. Мушкетик);

// Примусити відступити, відійти кудись.

Павло сів відпочити і пригадав, як колись він ніс цією стежкою консервовану кров, а ворог саме пішов в атаку й потіснив матросів до скелі (В. Кучер).

2. Тіснити якийсь час.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. потіснити — потісни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потіснити — -ню, -ниш, док., перех. 1》 Змусити посунутися, відсунутися. || Примусити відступити, відійти кудись. 2》 Тіснити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потіснити — ТІСНИ́ТИ кого, що і без додатка (примушувати відходити, відступати тощо), ВІДТІСНЯ́ТИ, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАСІДА́ТИ на кого-що і без додатка, НАЛЯГА́ТИ на кого-що і без додатка, ГЛОТИ́ТИ діал.; ПОТИ́СКУВАТИ (ПОТИСКА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  4. потіснити — ПОТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Змусити посунутися, відсунутися. *Образно. Клуб у їхньому селі — новий. Він би без сорому став поруч міських, а деякі й потіснив би високим цегляним плечем (Мушк., Серце..  Словник української мови в 11 томах