потіснити
ПОТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, рідше що.
1. Змусити посунутися, відсунутися.
* Образно. Клуб у їхньому селі – новий. Він би без сорому став поруч міських, а деякі й потіснив би високим цегляним плечем (Ю. Мушкетик);
// Примусити відступити, відійти кудись.
Павло сів відпочити і пригадав, як колись він ніс цією стежкою консервовану кров, а ворог саме пішов в атаку й потіснив матросів до скелі (В. Кучер).
2. Тіснити якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)