потіснитися
ПОТІСНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док.
1. Посунутися, відсунутися, звільняючи місце для кого-, чого-небудь.
Одного із першої фіри пересадили на другу, одного з другої дали до нас – ми мусили потіснитися (І. Франко);
Нетяги впізнали отамана, потіснилися і звільнили йому місце на покуті (З. Тулуб);
// Віддавати кому-небудь частину свого житла, приміщення (перев. тимчасово).
[Матушка гуменя:] Може, у кого хата зайва є, – оддаймо під недужих. Я перша оцю свою світлицю під їх уступаю. Потіснімось, сестри (Панас Мирний).
2. Тіснитися якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)