Словник української мови в 11 томах

поусувати

ПОУСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Усунути ( див. усува́ти¹) всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поусувати — поусува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поусувати — -аю, -аєш, док., перех. Усунути (див. усувати I) всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поусувати — ПОУСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Усунути (див. усува́ти¹) всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Бо є багато всіляких перешкод котрі загороджують дорогу щастя. Треба мати сміливість поусувати тії перешкоди (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах