поусувати

ПОУСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

Усунути (див. усува́ти¹) всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.

Бо є багато всіляких перешкод котрі загороджують дорогу щастя. Треба мати сміливість поусувати тії перешкоди (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. поусувати — поусува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поусувати — -аю, -аєш, док., перех. Усунути (див. усувати I) всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поусувати — ПОУСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Усунути ( див. усува́ти¹) всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах