похворіти

ПОХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Захворіти (про всіх або багатьох).

То воли йому пристануть, або й похворіють — і тоді чумакові пропаща година; а то паші худобі не стане (Коцюб., І, 1955, 181);

— Я тобі скажу одверто, товаришу командир, гості ми недовгі на цьому світі, підбилися всі й похворіли (Ю. Янов., II, 1958, 209).

2. Хворіти якийсь час.

Значення в інших словниках

1. похворіти — похворі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. похворіти — [похвоур’ітие] -р'ійеимо, -р'ійеитеи  Орфоепічний словник української мови
3. похворіти — -ію, -ієш, док. 1》 Захворіти (про всіх чи багатьох). 2》 Хворіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. похворіти — ПОХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Захворіти (про всіх або багатьох). То воли йому пристануть, або й похворіють – і тоді чумакові пропаща година; а то паші худобі не стане (М.  Словник української мови у 20 томах
5. похворіти — Похворі́ти, -рі́ємо, -єте гл. Заболѣть (о многихъ). Воли похворіли. Рудч. Чп. 89.  Словник української мови Грінченка