похнюпий

ПОХНЮ́ПИЙ, а, е, розм. Те саме, що похню́плений 2, 3.

Що за ліс! Якого нема тут дерева! І високих, величезних, і старих, скорчених, похнюпих, що вже віку свого доживають (Стор., І, 1957, 76);

Біля крюка Каленик Романович з Рубіном знайшли кілька молодих ковальських помічників і коваля Кальниболоцького, похнюпого і непривітного (Сенч., Опов., 1959, 15).

Значення в інших словниках

1. похнюпий — Похнюплений, понурений; пор. ПОНУРИЙ.  Словник синонімів Караванського
2. похнюпий — -а, -е, розм. Те саме, що похнюплений 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похнюпий — ПОХНЮ́ПИЙ, а, е, розм. Те саме, що похню́плений 2, 3. Що за ліс! Якого нема тут дерева! І високих, величезних, і старих, скорчених, похнюпих, що вже віку свого доживають (О.  Словник української мови у 20 томах
4. похнюпий — Похнюпий, -а, -е Опустившій голову, угрюмый.  Словник української мови Грінченка